Орфографічний словник української мови

обкладка

обкла́дка

іменник жіночого роду

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. обкладка — -и, ж. 1》 Дія за знач. обкладати. 2》 Те, чим обкладають або обкладене що-небудь. 3》 тільки мн., мед., діал. Дифтерит.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. обкладка — ОБКЛА́ДКА, и, ж. 1. Те, чим обкладають або обкладене що-небудь. Піхви мечів, знайдених в могилах скіфської .. знаті, звичайно прикрашені золотими обкладками із зображенням сцен боротьби тварин (з наук. літ.). 2. тільки мн., розм. Дифтерит.  Словник української мови у 20 томах
  3. обкладка — ДИФТЕРІ́Я (гостра інфекційна хвороба, перев. дитяча), ДИФТЕРИ́Т розм., ОБКЛА́Д діал., ОБКЛА́ДКИ діал. Ефективний засіб боротьби з дифтерією -- масові систематичні профілактичні щеплення; — У нього, мабуть, дуже гостра форма дифтериту... (В.  Словник синонімів української мови
  4. обкладка — ОБКЛА́ДКА, и, ж. 1. Дія за знач. обклада́ти. Опівдні обкладку паль було закінчено (Тулуб, Людолови, II, 1957, 158). 2. Те, чим обкладають або обкладене що-небудь. Піхви мечів, знайдених в могилах скіфської..  Словник української мови в 11 томах