облатаний — Орфографічний словник української мови

облатаний — -а, -е. 1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до облатати. 2》 у знач. прикм. Одягнений у полатаний одяг. Великий тлумачний словник сучасної мови
облатаний — ОБЛА́ТАНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. до облата́ти. Одні [лісоруби], в чорних сукняних безрукавках, виглядали ще сяк-так, а інші, у купованих піджаках, були облатані, як старці (Ірина Вільде). 2. у знач. прикм. Одягнений у полатаний одяг. Словник української мови у 20 томах
облатаний — ОБЛА́ТАНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. мин. ч. до облата́ти. Одні [лісоруби], в чорних сукняних безрукавках, виглядали ще сяк-так, а інші, у купованих піджаках, були облатані, як старці (Вільде, Повнол. діти, 1960, 373). 2. у знач. прикм. Словник української мови в 11 томах