Орфографічний словник української мови

облицювальник

облицюва́льник

іменник чоловічого роду, істота

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. облицювальник — -а, ч., буд. Робітник, який облицьовує що-небудь.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. облицювальник — ОБЛИЦЮВА́ЛЬНИК, а, ч., буд. Робітник, який облицьовує що-небудь. А як же працюватимуть облицювальники? (Роб. газ., 21.IX 1966, 3).  Словник української мови в 11 томах
  3. облицювальник — ОБЛИЦЮВА́ЛЬНИК, а, ч., буд. Фахівець із облицювальних робіт. А як же працюватимуть облицювальники? (з газ.); Вправно, чітко і красиво виконують свою роботу облицювальники (з газ.).  Словник української мови у 20 томах