Значення в інших словниках
-
облупити —
[облупитие] -упл'у, оублупиеш, оублупл'ат'; нак. -пи, -п'іт'
Орфоепічний словник української мови
-
облупити —
див. облуплювати.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
облупити —
ОБЛУПИ́ТИ див. облу́плювати.
Словник української мови в 11 томах
-
облупити —
ОБЛУПИ́ТИ див. облу́плювати.
Словник української мови у 20 томах
-
облупити —
живце́м облупи́ти кого і без додатка. Безжалісно розорити кого-небудь, завдати величезних збитків комусь; обібрати. — Добрий ти чоловік, Йосипе, тільки не попадайся тобі в руки,— живцем облупиш!...
Фразеологічний словник української мови
-
облупити —
ЛУ́ЩИТИ (обчищати від шкаралупи, лузги, лушпини тощо), ЗЛУ́ЩУВАТИ, ОБЛУ́ЩУВАТИ, ВИЛУ́ЩУВАТИ, ЛУЗА́ТИ, ТЕРЕБИ́ТИ, ВИЛУ́ЗУВАТИ, РОЗЛУ́ЗУВАТИ, РОЗЛУ́ЩУВАТИ, РОЗЛУ́СКУВАТИ, ВИЛУ́ПЛЮВАТИ, ОБЛУ́ПЛЮВАТИ, ОБДИРА́ТИ (картоплю від лушпини, яйце від шкаралупи тощо).
Словник синонімів української мови
-
облупити —
Облупи́ти, -луплю́, -лу́пиш, -лу́плять
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
-
облупити —
Облупити, -ся см. облуплювати, -ся.
Словник української мови Грінченка