Орфографічний словник української мови

обмежувач

обме́жувач

іменник чоловічого роду

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. обмежувач — -а, ч. 1》 Те саме, що обмежник. 2》 У системах обробки інформації – розряд або символ, що розділяє групи даних.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. обмежувач — ОБМЕ́ЖУВАЧ, а, ч. Те саме, що обме́жник 1. Рис не любить, коли глибоко загортають насіння ..Довелося на диски сівалок наварювати обмежувачі (Хлібороб Укр., 4, 1966, 19); Машина на обмежувачі, поки допиляють до міста, якраз і установи відкриються (Збан., Переджнив’я, 1960, 393).  Словник української мови в 11 томах
  3. обмежувач — ОБМЕ́ЖУВАЧ, а, ч. 1. Те саме, що обме́жник. Рис не любить, коли глибоко загортають насіння .. Довелося на диски сівалок наварювати обмежувачі (з наук. літ.); Машина на обмежувачі, поки допиляють [доїдуть] до міста, якраз і установи відкриються (Ю.  Словник української мови у 20 томах