Орфографічний словник української мови

обректи

обректи́

дієслово доконаного виду

пообіцяти; приректи

рідко

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. обректи — див. обрікати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. обректи — ОБРЕКТИ́ див. обріка́ти.  Словник української мови в 11 томах
  3. обректи — ОБРЕКТИ́ див. обріка́ти.  Словник української мови у 20 томах
  4. обректи — ОБІЦЯ́ТИ (зобов'язуватися зробити щось, діяти певним чином), ОБІЦЯ́ТИСЯ розм.; НАХВАЛЯ́ТИСЯ розм. (хвастовито); ОБІЩА́ТИ розм., ОБІЩА́ТИСЯ заст., розм., ОБРІКА́ТИ заст., ОБІЦЮВАТИ діал., ПРИРІКА́ТИ діал., ПРИОБІ́ЦЮВАТИ діал. — Док.  Словник синонімів української мови
  5. обректи — Обректи́, див. обріка́ти  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. обректи — Обректи́, -ся см. обрікати, -ся.  Словник української мови Грінченка