Орфографічний словник української мови

обрядити

обряди́ти

дієслово доконаного виду

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. обрядити — див. обряджати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. обрядити — ОБРЯДИ́ТИ див. обряджа́ти.  Словник української мови в 11 томах
  3. обрядити — ОБРЯДИ́ТИ див. обряджа́ти.  Словник української мови у 20 томах
  4. обрядити — ГОТУВА́ТИ (доводити до готовності, робити придатним для вживання, використання), ПІДГОТОВЛЯ́ТИ, ПІДГОТО́ВЛЮВАТИ, ГОТО́ВИТИ, ПРИГОТОВЛЯ́ТИ, НАГОТО́ВЛЮВАТИ, НАГОТОВЛЯ́ТИ, ЛА́ГОДИТИ, ЛАДНА́ТИ, ЛАШТУВА́ТИ, НАЛАШТО́ВУВАТИ, СПОРЯДЖА́ТИ, НАЛА́ДЖУВАТИ розм.  Словник синонімів української мови
  5. обрядити — Обрядити см. обряжати.  Словник української мови Грінченка