обтікати —
-ає, недок., обтекти, -ече; мин. ч. обтік, -текла, -текло; док., перех. 1》 Протікаючи навколо кого-, чого-небудь, охоплювати, огинати. || перен. Обходячи з різних боків, оточувати кого-, що-небудь. 2》 перен. Обминати, огинати під час руху.
Великий тлумачний словник сучасної мови
обтікати —
ОБТІКА́ТИ, а́є, недок., ОБТЕКТИ́, ече́; мин. ч. обті́к, текла́, ло́; док., кого, що. 1. Протікаючи навколо кого-, чого-небудь, охоплювати, огинати. Смотрич обтікає город кругом, що з якого боку не їхати в Кам'янець, конче треба через воду (А.
Словник української мови у 20 томах
обтікати —
ОБГИНА́ТИ (ОГИНА́ТИ) (про стежку, річку і т. ін. — мати, робити вигін), ОББІГА́ТИ, ОБТІКА́ТИ. — Док.: обігну́ти, оббі́гти, обтекти́. Я побіг до потічка, що.. губився під вільхами і вербами, обгинаючи дідову сливу (І.
Словник синонімів української мови
обтікати —
ОБТІКА́ТИ, а́є, недок., ОБТЕКТИ́, ече́; мин. ч. обті́к, текла́, ло́; док., перех. 1. Протікаючи навколо кого-, чого-небудь, охоплювати, огинати. Смотрич обтікає город кругом, що з якого боку не їхати в Кам’янець, конче треба через воду (Свидн.
Словник української мови в 11 томах
обтікати —
Обтіка́ти, -ка́ю, -єш сов. в. обтекти́, -течу́, -че́ш, гл. 1) Обтекать, обтечь. Смотрич обтікає город кругом. Св. Л. 213. 2) Обнимать, обнять. Шух. І. 74.
Словник української мови Грінченка