Орфографічний словник української мови
обурити
обу́рити 1
дієслово доконаного виду
ви́кликати почуття гніву
обу́рити 2
дієслово доконаного виду
обвалити
Орфографічний словник української мови
Значення в інших словниках
-
обурити —
I див. обурювати I. II див. обурювати II.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
обурити —
ОБУ́РИТИ¹ див. обу́рювати¹. ОБУ́РИТИ² див. обу́рювати².
Словник української мови у 20 томах
-
обурити —
ПІДБУ́РЮВАТИ (спонукати когось до певних дій, вчинків, перев. недозволених, злочинних тощо), ЗБУ́РЮВАТИ, ПІДБИВА́ТИ, ПІДВО́ДИТИ, ПРОВОКУВА́ТИ, НАПРАВЛЯ́ТИ розм., ПІДГВИ́НЧУВАТИ розм., ПІДДРО́ЧУВАТИ розм., НАДРО́ЧУВАТИ розм., ПІД'ЮДЖУВАТИ розм.
Словник синонімів української мови
-
обурити —
ОБУ́РИТИ¹ див. обу́рювати¹. ОБУ́РИТИ² див. обу́рювати².
Словник української мови в 11 томах
-
обурити —
Обурити, -ся см. обурювати, -ся.
Словник української мови Грінченка