обучити

обучи́ти

дієслово доконаного виду

діал.

Значення в інших словниках

1. обучити — див. обучати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
2. обучити — ОБУЧИ́ТИ див. обуча́ти.  Словник української мови у 20 томах
3. обучити — УЧИТИ (ВЧИТИ) кого (передавати комусь знання, навички і т. ін.), НАВЧА́ТИ (НАУЧА́ТИ), ОСВІ́ЧУВАТИ рідше, ОБУЧА́ТИ діал.; ПІДКО́ВУВАТИ розм. (додатково, посилено навчати або давати спеціальну підготовку); ШКО́ЛИТИ розм. (суворо вчити). — Док.  Словник синонімів української мови
4. обучити — ОБУЧИ́ТИ див. обуча́ти.  Словник української мови в 11 томах
5. обучити — Обуча́ти, -ча́ю, -єш сов. в. обучи́ти, -чу́, -чиш, гл. Обучать, обучить.  Словник української мови Грінченка