обчеркнутий —
ОБЧЕ́РКНУТИЙ, а, е. Дієпр. пас. до обчеркну́ти. ◇ (1) Як (мов, ні́би і т. ін.) ку́рячим зу́бом обче́ркнутий, жарт. – такий, до якого не можна підступитися, спіймати на чому-небудь, звинуватити в чомусь і т. ін.
Словник української мови у 20 томах