об'єднувати —
ЄДНАТИ, кн. інтеґрувати; (однодумців) гуртувати, згуртовувати, братати, збирати докупи; п-к -УЮЧИЙ, що єднає, об'єднувач, ОБ'ЄДНАВЧИЙ.
Словник синонімів Караванського
об'єднувати —
-ую, -уєш, недок., об'єднати, -аю, -аєш, док., перех. З'єднувати в одне ціле; робити єдиним, цілим. || Сполучати між собою; з'єднувати. || Містити, мати у своєму складі. || у що, на чому і без додатка.
Великий тлумачний словник сучасної мови
об'єднувати —
ОБ'Є́ДНУВАТИ, ую, уєш, недок., ОБ'ЄДНА́ТИ, а́ю, а́єш, док., кого, що. З'єднувати в одне ціле; робити єдиним, цілим. Нам потрібен такий гетьман, що об'єднає увесь народ (О.
Словник української мови у 20 томах
об'єднувати —
ЄДНА́ТИ (бути, ставати основою, причиною для близьких стосунків між ким-небудь), ЗБЛИЖА́ТИ (ЗБЛИ́ЖУВАТИ), ОБ'Є́ДНУВАТИ, З'Є́ДНУВАТИ, ПОЄ́ДНУВАТИ, ПОВ'Я́ЗУВАТИ, ЗВ'Я́ЗУВАТИ, ЗРІ́ДНЮВАТИ, РІДНИ́ТИ, СПОЛУЧА́ТИ, ЛУЧИ́ТИ діал.; ЗГУРТО́ВУВАТИ підсил. (перев.
Словник синонімів української мови