одинак —
(ізольована істота) одинець; (у матері) єдиний син, одинчик.
Словник синонімів Караванського
одинак —
I єдинак, єдинець, єдиний, один, одиначок, одинець, одинчик, одинчичок Фразеологічні синоніми: єдиний син; лиш один; один єдиний; тільки один II див. одинокий; син
Словник синонімів Вусика
одинак —
-а, ч. 1》 Той, хто сам, без інших, відокремився від людей. || Той, хто уникає інших людей. || Той, хто не спирається на допомогу або підтримку інших. 2》 Той, хто не має сім'ї, рідних. 3》 розм. Єдиний син. 4》 мисл.
Великий тлумачний словник сучасної мови
одинак —
ОДИНА́К, а́, ч. 1. Той, хто сам, без інших; той, хто відокремився від людей. Ішли [на відкриття пам'ятника] старі з похилими сивими бородами, молоді з веселою посмішкою, галасливі діти, організації й одинаки, жіноцтво й мужчини (Г.
Словник української мови у 20 томах
одинак —
З одинака: драб або забіяка. Одинаки бувають дуже розпещені, тимто допускаються ріжних злочинів. Одинак, як не злодій, то лайдак. Значіння, що й попереднє.
Приповідки або українсько-народня філософія
одинак —
БЕЗДО́МНИК розм. (той, хто не має житла, притулку); БЕЗХА́ТНИК розм., БЕЗХА́ТЧЕНКО розм. рідше (той, хто не має своєї хати); БЕЗПРИТУ́ЛЬНИК, БЕЗПРИТУ́ЛЬНИЙ (звичайно про дітей). Не нагадуйте мені, що я знов сирота і бездомник (А.
Словник синонімів української мови
одинак —
ОДИНА́К, а, ч. 1. Той, хто сам, без інших, відокремився від людей. Ішли [на відкриття пам’ятника] старі з похилими сивими бородами, молоді з веселою посмішкою, галасливі діти, організації й одинаки, жіноцтво й мужчини (Епік, Тв.
Словник української мови в 11 томах
одинак —
Одинак, -ка м. = одинець.
Словник української мови Грінченка