одружувати —
-ую, -уєш, недок., одружити, одружу, одружиш, док., перех., з ким, на кому і без додатка. Єднати шлюбом чоловіка і жінку.
Великий тлумачний словник сучасної мови
одружувати —
ОДРУ́ЖУВАТИ, ую, уєш, недок., ОДРУЖИ́ТИ, одружу́, одру́жиш, док., кого, з ким, на кому. Єднати шлюбом чоловіка і жінку. Ми вкупочці колись росли, Маленькими собі любились, А матері на нас дивились Та говорили, що колись Одружимо їх (Т.
Словник української мови у 20 томах
одружувати —
ОДРУЖИ́ТИ з ким, на кому і без додатка (з'єднати шлюбом чоловіка з жінкою), ПОЄДНА́ТИ кого з ким, СПАРУВА́ТИ, ПРИСТРО́ЇТИ розм., ОБКРУТИ́ТИ розм. (ОКРУТИ́ТИ розм.), ПОДРУЖИ́ТИ розм., ЗАШЛЮ́БИТИ заст., ОПЕНЬГА́ТИ діал.
Словник синонімів української мови
одружувати —
ОДРУ́ЖУВАТИ, ую, уєш, недок., ОДРУЖИ́ТИ, одружу́, одру́жиш, док., перех., з ким, на кому і без додатка. Єднати шлюбом чоловіка і жінку. Ми вкупочці колись росли, Маленькими собі любились, А матері на нас дивились Та говорили, що колись Одружимо їх (Шевч.
Словник української мови в 11 томах
одружувати —
Одружувати, -жую, -єш сов. в. одружи́ти, -жу, -жиш, гл. Женить, оженить, выдавать, выдать замужъ. Ой ожени, ой одружи мене молодого. Чуб. V. 1005. Встаньте, батьку, не лежіть, візьміть, мене, одружіть. Чуб. V. 324.
Словник української мови Грінченка