одягати —
Чи є різниця у значенні дієслів одягати, надівати, надягати? Вони не зовсім тотожні, як то здається тим, хто каже: “одягни шапку”; “дівчина одягла намисто”. Одягати можна одежу: сорочку, штани, спідницю, костюм, плащ, пальто тощо.
«Уроки державної мови» з газети «Хрещатик»
одягати —
Зодягати, убирати, (пишно) обряджати, ур. облачати, д. одівати, (на що) надягати; (на ніс) накладати; (зброю) чіпляти, вішати; (асфальтом) покривати.
Словник синонімів Караванського
одягати —
[од'агатие] -айу, -айеиш
Орфоепічний словник української мови
одягати —
Одягати й надівати, узувати й обувати Дієслова одягати й надівати — не зовсім тотожні, як то здається тим, хто каже: «Одягни шапку»; «Дід одяг окуляри».
«Як ми говоримо» Антоненка-Давидовича
одягати —
-аю, -аєш, недок., одягти і одягнути, одягну, одягнеш; мин. ч. одяг, -ла, -ло і одягнув, -нула, -нуло; док., перех. 1》 у що і без додатка. Покривати одягом кого-небудь. || у що, перен. Надавати чому-небудь певної форми, втілювати в якісь образи і т. ін.
Великий тлумачний словник сучасної мови
одягати —
ОДЯГА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ОДЯГТИ́, ОДЯГНУ́ТИ, одягну́, одя́гнеш; мин. ч. одя́г, ла́, ло́ і одягну́в, ну́ла, ло; док. 1. кого, що у що і без прям. дод. Покривати одягом кого-небудь.
Словник української мови у 20 томах
одягати —
НАДІВА́ТИ (приладжувати, прикріплювати щось на чому-небудь; надягати головний убір, окуляри, маску тощо), НАДЯГА́ТИ, ОДЯГА́ТИ, НАКЛАДА́ТИ розм., НАПИНА́ТИ розм., НАСА́ДЖУВАТИ розм., НАЧІ́ПЛЮВАТИ розм., ЧІПЛЯ́ТИ розм.
Словник синонімів української мови
одягати —
ОДЯГА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ОДЯГТИ́ і ОДЯГНУ́ТИ, одягну́, одя́гнеш; мин. ч. одя́г, ла́, ло́ і одягну́в, ну́ла, ло; док., перех. 1. у що і без додатка. Покривати одягом кого-небудь.
Словник української мови в 11 томах
одягати —
Одяга́ти, -га́ю, -єш сов. в. одягти, -гну, -неш, гл. Одѣвать, одѣть. Одягла його в червоний в жупан дорогий. Шевч.
Словник української мови Грінченка