одівати —
ОДІВА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ОДІ́ТИ, і́ну, і́неш, док., що, розм., рідко. Те саме, що одяга́ти. Вдень дуже тепло, і ми всі вбираємось по-літньому, а ввечері, хто гуляє, то вже одіває осіннє (Леся Українка); – Що це за спеціальні обставини...
Словник української мови у 20 томах
одівати —
ОДЯГА́ТИ кого у що (покривати одягом кого-небудь), ВДЯГА́ТИ (УДЯГА́ТИ), УБИРА́ТИ (ВБИРА́ТИ), ОДІВА́ТИ розм., ЗОДЯГА́ТИ розм., ВОДИ́ТИ у чому, розм., ОБЛАЧА́ТИ заст., уроч., ірон.
Словник синонімів української мови
одівати —
ОДІВА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ОДІ́ТИ, і́ну, і́неш, док., перех., розм., рідко. Те саме, що одяга́ти. Вдень дуже тепло, і ми всі вбираємось по-літньому, а ввечері, хто гуляє, то вже одіває осіннє (Л. Укр.
Словник української мови в 11 томах
одівати —
Одіва́ти, -ва́ю, -єш сов. в. одіти, -діну, -неш, гл. 1) = одягати, одягти. 2) Укрывать, укрыть (одѣяломъ) Ой м'кая постіль твоя, і м'яко ти послав мені, і легенько одів мене. Грин. III. 382.
Словник української мови Грінченка