Орфографічний словник української мови

озвірити

озві́рити

дієслово доконаного виду

розлютити

розм.

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. озвірити — див. озвірювати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. озвірити — ОЗВІ́РИТИ див. озві́рювати.  Словник української мови у 20 томах
  3. озвірити — ЛЮТИ́ТИ (дуже сердити, доводити до крайнього гніву), РОЗЛЮ́ЧУВАТИ, РОЗЛЮТО́ВУВАТИ, РОЗ'ЯРЯ́ТИ, ОЗВІ́РЮВАТИ розм., БІСИ́ТИ розм. рідше. — Док.: розлютува́ти, розлюти́ти, роз'ю́ши́ти, роз'яри́ти, озві́рити, збіси́ти, осатани́ти розм. рідше.  Словник синонімів української мови
  4. озвірити — ОЗВІ́РИТИ див. озві́рювати.  Словник української мови в 11 томах