Значення в інших словниках
-
окис —
ОКИС – ОКСИД, ОКИСЕЛ Окис, -у. Вид окислу з середнім ступенем окислення речовини (на відміну від закису і перекису). Оксид, -у, окисел, -слу. Сполука хімічного елемента з киснем.
Літературне слововживання
-
окис —
О́КИС, у, ч., хім. Вид окислу з середнім ступенем окислення речовини (на відміну від закису і перекису). Окис калію; Окис сланцю.
Словник української мови у 20 томах
-
окис —
О́КИС, у, ч., хім. Вид окислу з середнім ступенем окислення речовини (на відміну від закису і перекису). Окис калію; Окис сланцю.
Словник української мови в 11 томах