Орфографічний словник української мови

окромний

окро́мний

прикметник

діал.

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. окромний — див. окрімний.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. окромний — ОКРО́МНИЙ див. окрі́мний.  Словник української мови у 20 томах
  3. окромний — ОКРЕ́МИЙ (який не є частиною чого-небудь цілого), САМОСТІ́ЙНИЙ, ПООДИНО́КИЙ, ОКРЕ́МІШНІЙ, ПОРІ́ЗНЕНИЙ, НЕЗВ'Я́ЗАНИЙ, РОЗ'Є́ДНАНИЙ, ОСІ́БНИЙ рідко, ОКРІ́МНИЙ (ОКРО́МНИЙ) діал. Київська держава в XІІ віці розпалася на окремі князівства (М.  Словник синонімів української мови
  4. окромний — ОКРО́МНИЙ див. окрі́мний.  Словник української мови в 11 томах
  5. окромний — Окро́мний, -а, -е = окрімний. Доріжку знаю я окромну. Котл. Ен. V. 44.  Словник української мови Грінченка