онука —
див. внука.
Великий тлумачний словник сучасної мови
онука —
ОНУ́КА див. вну́ка.
Словник української мови у 20 томах
онука —
у сини́ (у до́чки, в ону́ки і т. ін.) годи́тися кому. Бути набагато молодшим від кого-небудь. Юрія, який годився б у сини своєму вчителеві, по сільському звичаю він називав на “ти” (М. Томчаній).
Фразеологічний словник української мови
онука —
ОНУ́КА див. вну́ка.
Словник української мови в 11 томах
онука —
Онука, -ки ж. 1) Внука, внучка. Тепер сиди у запічку, колиши онуку. Чуб. V. 1187. 2) Бабы повитухи называютъ такъ дѣвочекъ, при рожденіи которыхъ онѣ помогали. Мил. 17. ум. онучка, онучечка.
Словник української мови Грінченка