опалювач

опа́лювач 1

іменник чоловічого роду, істота

робітник

опа́лювач 2

іменник чоловічого роду

пристрій

Значення в інших словниках

1. опалювач — -а, ч. 1》 Робітник, який опалює приміщення. 2》 Пристрій для опалення. Опалювач кузова автомобіля.  Великий тлумачний словник сучасної мови
2. опалювач — ОПА́ЛЮВАЧ, а, ч. 1. Працівник, який опалює приміщення. Бригада опалювачів. 2. Пристрій для опалення. Опалювач кузова автомобіля.  Словник української мови у 20 томах
3. опалювач — ОПА́ЛЮВАЧ (робітник, який палить у грубах, печах і т. ін.), ГРУ́БНИК, ТОПИ́ЛЬНИК рідко, ПІЧКУ́Р діал.; КОЧЕГА́Р, ПАРОВИ́ЧНИК розм. (перев. при парових казанах). У колгоспі організована парниково-теплична бригада, до складу якої входять..  Словник синонімів української мови
4. опалювач — ОПА́ЛЮВАЧ, а, ч. 1. Робітник, який опалює приміщення. Для обслуговування.. господарства в колгоспі організована парниково-теплична бригада, до складу якої входять.. [п’ять] опалювачів (Овоч. закр. і відкр. грунту, 1957, 109). 2. Пристрій для опалення. Опалювач кузова автомобіля.  Словник української мови в 11 томах