опруг

опру́г

іменник чоловічого роду

міра площі

арх.

Значення в інших словниках

1. опруг — -а, ч. 1》 зах. Круг, коло. 2》 діал. Те саме, що упруг.  Великий тлумачний словник сучасної мови
2. опруг — ОПРУ́Г, а, ч., заст. Те саме, що упру́г. Коли б йому [панові] в одну руку – опруг та в другу – півопруга, а в третю й зовсім нічого, – отоді б нехай він похазяйнував! (С. Васильченко); Бідняцькі осьмини та опруги лежали перелогами.  Словник української мови у 20 томах
3. опруг — ОПРУ́Г, а, ч., заст. Те саме, що упру́г. Коли б йому [панові] в одну руку — опруг та в другу — півопруга, а в третю й зовсім нічого, — отоді б нехай він похазяйнував! (Вас., І, 1959, 68); Бідняцькі осьмини та опруги лежали перелогами.  Словник української мови в 11 томах
4. опруг — Опруг, -га м. 1) Кругъ. Шух. І. 278. 2) = упруг. З ранку до снідання опруг, до обід другий, до полудня третій, до вечора — четвертий. Конст. у.  Словник української мови Грінченка