Орфографічний словник української мови

оранина

орани́на

іменник жіночого роду

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. оранина — РІЛЛЯ́, ОРАНИ́ЦЯ розм., ОРАНИ́НА розм., О́РАНКА розм., РОЛЯ́ діал. Чорна рілля рівно клалась скиба за скибою з-під нового плуга (М. Коцюбинський); Стояла ясна знадобідня пора над неозорим зеленавим полем з чорними латками ораниці (П.  Словник синонімів української мови