освітлювати —
висвітлювати – освітлювати – освічувати Перше з дієслів у літературній мові вживають здебільшого переносно – “показувати, розкривати, пояснювати, розповідати”.
«Уроки державної мови» з газети «Хрещатик»
освітлювати —
Опромінювати, осявати; (шлях) світити, заливати світлом, П. помагати долати, вказувати; р. освітляти, освічувати.
Словник синонімів Караванського
освітлювати —
-юю, -юєш і рідко освітляти, -яю, -яєш, недок., освітлити, -лю, -лиш, док., перех. 1》 Кидаючи проміння світла на кого-, що-небудь, робити його видним. || перен. Робити жвавим, сяючим (обличчя, очі і т. ін.). 2》 Забезпечувати світлом. 3》 перен., рідко.
Великий тлумачний словник сучасної мови
освітлювати —
ОСВІ́ТЛЮВАТИ, юю, юєш і рідко ОСВІТЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш, недок., ОСВІТЛИ́ТИ, лю́, ли́ш, док. 1. кого, що. Кидаючи проміння світла на кого-, що-небудь, робити його видним. Вогонь палахкотів у печі і освітлював хату червоним світлом (В. Стефаник); Ясна ніч.
Словник української мови у 20 томах
освітлювати —
I. ОСВІТИ́ТИ (зробити видним, освітленим кого-, що-небудь, наповнити світлом щось — про джерело світла, світло), ОСВІТЛИ́ТИ, ОПРОМІ́НИТИ, ПРОСВІТИ́ТИ, ВИ́СВІТИТИ, ВИ́СВІТЛИТИ, РОЗСВІТИ́ТИ, ПРОСВІТЛИ́ТИ, УДА́РИТИ (ВДА́РИТИ) підсил., ОСЯ́ЯТИ (ОСЯ́ТИ підсил.
Словник синонімів української мови
освітлювати —
ОСВІ́ТЛЮВАТИ, юю, юєш і рідко ОСВІТЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш, недок., ОСВІТЛИ́ТИ, лю́, ли́ш, док., перех. 1. Кидаючи проміння світла на кого-, що-небудь, робити його видним. Вогонь палахкотів у печі і освітлював хату червоним світлом (Стеф.
Словник української мови в 11 томах