Орфографічний словник української мови

оскаляти

оскаля́ти

дієслово недоконаного виду

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. оскаляти — див. оскалювати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. оскаляти — (зуби) щирити, вищирювати, вищирити, зіщирювати, зіщирити, позіщирювати, нащирювати, ощирювати, ощиряти, ощирити, поощирювати, поощиряти, пощирювати, пощирити, шкірити, вишкірювати, вишкіряти, вишкірити, повишкірювати, повишкіряти, ошкірюватися, ошкірятися, ошкіритися, поошкірюватися, поошкірятися  Словник чужослів Павло Штепа
  3. оскаляти — ОСКАЛЯ́ТИ див. оска́лювати.  Словник української мови у 20 томах
  4. оскаляти — ВИШКІРЯ́ТИ (про зуби, ікла — розсуваючи губи, розтуляючи рот, пащу, відкривати, показувати), ВИШКІ́РЮВАТИ, ВИЩИРЯ́ТИ, ВИСКА́ЛЮВАТИ, СКА́ЛИТИ рідше, ОЩИРЯ́ТИ рідко, ЩИ́РИТИ, ВИСКАЛЯ́ТИ рідше, ОСКА́ЛЮВАТИ рідше, ОСКАЛЯ́ТИ рідше, ОШКІРЯ́ТИ розм.  Словник синонімів української мови
  5. оскаляти — ОСКАЛЯ́ТИ див. оска́лювати.  Словник української мови в 11 томах
  6. оскаляти — Оскаля́ти, -ля́ю, -єш сов. в. оскалити, -лю, -лиш, гл. Оскаливать, оскалить. Оскалив зуб, на всіх оглянувсь. Котл.  Словник української мови Грінченка