оснач

осна́ч

іменник чоловічого роду, істота

плотар

діал.

Значення в інших словниках

1. оснач — -а, ч., діал. Плотар.  Великий тлумачний словник сучасної мови
2. оснач — ОСНА́Ч, а́, ч., діал. Плотар. Осначі їдять калачі, осначки їдять болячки (Сл. Б. Грінченка).  Словник української мови у 20 томах
3. оснач — ПЛОТА́Р (той, хто готує плоти і сплавляє їх), ОСНА́Ч діал.; ПЛОТОГО́Н, ПЛОТОВО́Д, БОКОРА́Ш діал. (той, хто сплавляє плоти). Посередині плота гурт плотарів готував на триножнику гарячий сніданок (Г.  Словник синонімів української мови
4. оснач — ОСНА́Ч, а́, ч., діал. Плотар. Осначі їдять калачі, осначки їдять болячки (Сл. Гр.).  Словник української мови в 11 томах
5. оснач — Осна́ч, -ча́ м. Сплавщикъ плотовъ. Осначі їдять калачі, осначки їдять болячки. Черн. у.  Словник української мови Грінченка