Орфографічний словник української мови

отрібка

отрі́бка

іменник жіночого роду

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. отрібка — -и, ж. Страва з подрібненої печінки.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. отрібка — ОТРІ́БКА, и, ж. Страва з подрібненої печінки. Був борщ до шпундрів з буряками.., З отрібки баба, шарпанина, Печена з часником свинина (І. Котляревський).  Словник української мови у 20 томах
  3. отрібка — ОТРІ́БКА, и, ж. Страва з подрібненої печінки. Був борщ до шпундрів з буряками.., З отрібки баба, шарпанина, Печена з часником свинина (Котл., І, 1952, 174).  Словник української мови в 11 томах
  4. отрібка — Отрібка, -ки ж. Родъ кушанья = отріб? З отрібки баба — шарпанина. Котл. Ен. IV. 81, (изд. 1809. IV. 18).  Словник української мови Грінченка