офіруватися —
Офірува́тися. Дати собі обіцянку, постановити собі Кажу я до начальника' “Но, та вже як ми ся офірували, так ідім "Вжити з церкви і справили ся на місце, де мало відбути ся віче (Б., 1899, 36, 2) // ofiarować się — пожертвувати собою, дати обіцянку чогось; див. іще офірливий.
Українська літературна мова на Буковині
офіруватися —
-уюся, -уєшся, недок. і док., рідко. Свідомо йти на які-небудь труднощі; наважуватися на що-небудь.
Великий тлумачний словник сучасної мови
офіруватися —
ОФІРУВА́ТИСЯ, у́юся, у́єшся, недок. і док., рідко. Свідомо йти на які-небудь труднощі; наважуватися на що-небудь. Доки мама не офірувалася ходити пішки з ним на відпуст, то їздили завсігди возом (А. Крушельницький).
Словник української мови у 20 томах
офіруватися —
ОФІРУВА́ТИСЯ, у́юся, у́єшся, недок. і док., рідко. Свідомо йти на які-небудь труднощі; наважуватися на що-небудь. Доки мама не офірувалася ходити пішки з ним на відпуст, то їздили завсігди возом (Круш., Буденний хліб.., 1960, 58).
Словник української мови в 11 томах