охрипло —
Присл. до охриплий 2).
Великий тлумачний словник сучасної мови
охрипло —
ОХРИ́ПЛО. Присл. до охри́плий 2. Охрипло, слабовито Співав він (М. Рильський); Іноді виринав [Невкипілий] з глибини сарая [сараю] й охрипло .. кричав: – Вогню! (А. Головко); У коридорі стінний годинник охрипло, з протяжним виттям пробив десять годин (О. Донченко).
Словник української мови у 20 томах
охрипло —
ОХРИ́ПЛО. Присл. до охри́плий 2. Охрипло, слабовито Співав він (Рильський, Поеми, 1957, 215); Іноді виринав [Невкипілий] з глибини сарая й охрипло.. кричав: — Вогню! (Головко, II, 1957, 286); *Образно.
Словник української мови в 11 томах