Орфографічний словник української мови

очепурити

очепури́ти

дієслово доконаного виду

рідко

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. очепурити — -рю, -риш, док., перех., розм., рідко. Те саме, що причепурити.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. очепурити — ОЧЕПУРИ́ТИ, рю́, ри́ш, док., кого, що, розм., рідко. Те саме, що причепури́ти. – Коли б ви знали, Марку Павловичу, як я очепурив та опорядив свою церкву! (І. Нечуй-Левицький).  Словник української мови у 20 томах
  3. очепурити — ПРИКРАША́ТИ (ПРИКРА́ШУВАТИ) (надавати привабливішого вигляду комусь, чомусь, чіпляючи на нього оздоби, одягаючи щось небуденне, підмальовуючи тощо), ОЗДО́БЛЮВАТИ (ОЗДОБЛЯ́ТИ), ПРИОЗДО́БЛЮВАТИ (ПРИОЗДОБЛЯ́ТИ), РОЗЦВІ́ЧУВАТИ, УБИРА́ТИ (ВБИРА́ТИ)...  Словник синонімів української мови
  4. очепурити — ОЧЕПУРИ́ТИ, рю́, ри́ш, док., перех., розм., рідко. Те саме, що причепури́ти. — Коли б ви знали, Марку Павловичу, як я очепурив та опорядив свою церкву! (Н.-Лев., III, 1956, 23).  Словник української мови в 11 томах
  5. очепурити — Очепури́ти, -рю́, -ри́ш гл. Очистить, привести въ порядокъ. Очепурити двір. Рк. Левиц.  Словник української мови Грінченка