очкування

очкува́ння

іменник середнього роду

Значення в інших словниках

1. очкування — -я, с., спец. Дія за знач. очкувати. Проводити очкування.  Великий тлумачний словник сучасної мови
2. очкування — ОЧКУВА́ННЯ, я, с., спец. Дія за знач. очкува́ти. – Очкування проводили? – повів представник з району рукою в бік обведеної огорожею ділянки (І. Чендей).  Словник української мови у 20 томах
3. очкування — Спосіб вегетативного розмноження садових і декоративних рослин, один із видів щеплення; полягає у приживленні вічка (бруньки) культурного сорту дерева до саджанця-підщепи (дички) для його ушляхетнення.  Універсальний словник-енциклопедія
4. очкування — ОЧКУВА́ННЯ, я, с., спец. Дія за знач. очкува́ти. Проводити очкування.  Словник української мови в 11 томах