Орфографічний словник української мови

ошука

ошу́ка

іменник жіночого роду

обман

діал.

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. ошука — Ошу́ка: — обман [43]  Словник з творів Івана Франка
  2. ошука — -и, ж., зах. Облуда.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. ошука — ОШУ́КА, и, ж., діал. Обман. – Всі твої слова, і сміхи, і сльози – все комедія, все роль, все ошука! (І. Франко); – Це ошука, Борух, ти на ошуку взявся..! (Л. Мартович).  Словник української мови у 20 томах
  4. ошука — ОБМА́Н (неправдиві слова, нечесні вчинки, дії і т. ін.), НЕПРА́ВДА, КРИ́ВДА, ОБДУ́РЮВАННЯ (ОДУ́РЮВАННЯ), ОДУ́РЕННЯ, ОМА́НА, ШАРЛАТА́НСТВО, ФАЛЬШ, ОШУКА́НСТВО розм., ДУРИСВІТСТВО розм., ОБЛУ́ДА розм., ОДУ́РА рідше, О́ШУК діал., ОШУ́КА діал., ЛУДА́ діал.  Словник синонімів української мови
  5. ошука — ОШУ́КА, и, ж., діал. Обман. — Всі твої слова, і сміхи, і сльози — все комедія, все роль, все ошука! (Фр., IV, 1950, 353); — Це ошука, Борух, ти на ошуку взявся..! (Март., Тв., 1954, 67).  Словник української мови в 11 томах