Значення в інших словниках
-
паленище —
Палени́ще: — вогнище [IV] — згарище [21] — місце, де був вогонь, де горіло [VI]
Словник з творів Івана Франка
-
паленище —
-а, с., діал. 1》 Випалене місце в степу, в лісі. 2》 Топка.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
паленище —
ПАЛЕНИ́ЩЕ, а, с., діал. 1. Випалене місце в степу, в лісі. Каламар уявою знову й знову палив весняні ватри, перекопував паленища, разом з молодою жінкою Марійкою висівав ячмінь та овес, бачив, як його дружина поралася увечері коло вогнища...
Словник української мови у 20 томах
-
паленище —
ЗГА́РИЩЕ (місце, де була пожежа; те, що лишилося після пожежі), ПОЖАРИ́ЩЕ, ПОПЕЛИ́ЩЕ, ПОЖАРИ́НА, ПО́ГАР, ЗГАР, СПАЛЕНИ́ЩЕ діал., СПАЛЬ діал., ПОЖЕ́ЖИЩЕ заст.; ПАЛЕНИ́ЩЕ діал., ПАЛЕНИ́НА діал. (перев. у степу, в лісі).
Словник синонімів української мови
-
паленище —
ПАЛЕНИ́ЩЕ, а, с., діал. 1. Випалене місце в степу, в лісі. 2. Топка. Зігнувшися, він потонув у темнім гирлі паленища і почав розкладати вогонь (Фр., III, 1950, 327).
Словник української мови в 11 томах