паленіти —
ПАЛАТИ; (в розмові) дратуватися, спалахувати; (від сорому) згоряти; (- обличчя) пашіти; (- плоди) червоніти.
Словник синонімів Караванського
паленіти —
див. соромитися
Словник синонімів Вусика
паленіти —
-ію, -ієш, недок. 1》 Бути охопленим полум'ям, яскраво горіти; палати. 2》 перен. Ставати збудженим; дратуватися. || чим. Бути охопленим яким-небудь сильним почуттям. Паленіти ненавистю до ворогів. 3》 Набирати кольору полум'я, палу (див.
Великий тлумачний словник сучасної мови
паленіти —
ПАЛЕНІ́ТИ, і́ю, і́єш, недок. 1. Бути охопленим полум'ям, яскраво горіти; палати. Вугіль проситься у піч – коксом стати, паленіти іскорками в чавуні (М. Рудь); * Образно. Над головою по-літньому паленіло сонце (Ю. Збанацький); * У порівн.
Словник української мови у 20 томах
паленіти —
ГОРІ́ТИ (піддаватися дії вогню, знищуватися вогнем; також про вогонь); ПАЛА́ТИ, ПАЛАХКОТІ́ТИ, ПАЛАХКОТА́ТИ, ПАЛАХТІ́ТИ, ПАЛЕНІ́ТИ, ПОЛУМ'ЯНІ́ТИ, ПОЛУМЕНІ́ТИ, ПЛОМЕНІ́ТИ поет., ЖАХТІ́ТИ, ПОЛОМЕНІ́ТИ рідше, ПОЛИХА́ТИ рідше, ПЛОМЕНІ́ТИСЯ (ПЛОМЕНИ́ТИСЯ) поет.
Словник синонімів української мови
паленіти —
Палені́ти, -ні́ю, -ні́єш
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
паленіти —
ПАЛЕНІ́ТИ, і́ю, і́єш, недок. 1. Бути охопленим полум’ям, яскраво горіти; палати. Вугіль проситься у піч — коксом стати, паленіти іскорками в чавуні (Рудь, Дон. зорі, 1958, 99); *Образно. Над головою по-літньому паленіло сонце (Збан.
Словник української мови в 11 томах