пантач

панта́ч

іменник чоловічого роду, істота

олень

Значення в інших словниках

1. пантач — -а, ч. Плямистий або звичайний олень з пантами.  Великий тлумачний словник сучасної мови
2. пантач — ПАНТА́Ч, а́, ч. Плямистий або звичайний олень з пантами. Пригадую, майже напам'ять завчив я тоді опис полювання на оленів-пантачів (з газ.).  Словник української мови у 20 томах
3. пантач — ПАНТА́Ч, а́, ч. Плямистий або звичайний олень з пантами.  Словник української мови в 11 томах