панцерник

па́нцерник 1

іменник чоловічого роду, істота

воїн

іст.

па́нцерник 2

іменник чоловічого роду

машина

іст.

Значення в інших словниках

1. панцерник — див. броньовик  Словник синонімів Вусика
2. панцерник — див. панцирник.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. панцерник — Броневик  Словник чужослів Павло Штепа
4. панцерник — ПА́НЦЕРНИК див. па́нцирник.  Словник української мови у 20 томах
5. панцерник — див. корабель лінійний  Універсальний словник-енциклопедія
6. панцерник — ПА́НЦИРНИК (стародавній воїн, що бився у панцирі), ЛА́ТНИК, ПА́НЦЕРНИК заст.; КІРАСИ́Р (кінний). Брама відчинилася, і виступило військо. Спереду гусари. За ними — кольчужники. Потім панцирники (О.  Словник синонімів української мови
7. панцерник — Па́нцерник, -ка; -ники, -ків  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
8. панцерник — ПА́НЦЕРНИК див. па́нцирник.  Словник української мови в 11 томах
9. панцерник — Панцерник, -ка м. Кирасиръ, латникъ. За ним повчок панцерників у ясненькій зброї. К. Досв. 154.  Словник української мови Грінченка