Орфографічний словник української мови

панщизна

панщи́зна

іменник жіночого роду

рідко

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. панщизна — -и, ж. 1》 Форма приватного володіння землею, яку обробляють підневільні селяни. 2》 Поміщицький спадок, дідизна.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. панщизна — ПАНЩИ́ЗНА, и, ж., іст., рідко. Те саме, що па́нщина 1. В нас їх [панів], як мух у Петрівку, розвелось .. Робіть, селяни, панщизну, а вони будуть панувати (П. Панч).  Словник української мови у 20 томах
  3. панщизна — ПА́НЩИНА (дарова примусова праця кріпаків у господарстві поміщика), ВІДБУ́ТОК, РОБОТИ́ЗНА заст., ПАНЩИ́ЗНА рідше. Народ робив на панів панщину і стогнав у неволі (І.  Словник синонімів української мови
  4. панщизна — ПАНЩИ́ЗНА, и, ж., рідко. Те саме, що па́нщина 1. В нас їх [панів], як мух у Петрівку, розвелось.. Робіть, селяни, панщизну, а вони будуть панувати (Панч, Гомон. Україна, 1954, 86).  Словник української мови в 11 томах