партпрацівник —
ПАРТПРАЦІВНИ́К, а́, ч. Працівник партійних органів; партійний працівник. На шахти, заводи на вісім годин Спішать журналіст і конструктор машин. Геолог, механік і партпрацівник (С. Ол., Вибр., 1959, 236).
Словник української мови в 11 томах