Орфографічний словник української мови

парубій

парубі́й

іменник чоловічого роду, істота

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. парубій — див. молодий  Словник синонімів Вусика
  2. парубій — -я, ч. Те саме, що парубійко.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. парубій — Парубій, -бія, парубійка, -ки, парубійко, -ка м. = парубіка. Ви старі, а я парубій. О. 1862. IV. 75. Потім умився і убрався, як парубійка до дівчат. Котл. Ен. І. 22. Був парубійко здатний, — веселий і жартовливий. О. 1862. VIII, 18; IX, 69.  Словник української мови Грінченка