пасажир —
(на поїзді, літаку) подорожанин, як ім. подорожній; п! МАНДРІВЕЦЬ.
Словник синонімів Караванського
пасажир —
[пасажир] -ра, м. (на) -ров'і/-р'і, мн. -рие, -р'іў
Орфоепічний словник української мови
пасажир —
-а, ч. 1》 Людина, яка здійснює подорожує поїздом, пароплавом, літаком і т. ін. 2》 жарг. Суб'єкт, особа.
Великий тлумачний словник сучасної мови
пасажир —
Подорожник, див. дорожник
Словник чужослів Павло Штепа
пасажир —
ПАСАЖИ́Р, а, ч. Людина, яка здійснює поїздку поїздом, пароплавом, літаком і т. ін. Ми обідаємо .. усі разом, пасажири і пароходний [пароплавний] персонал (Леся Українка); У відкритому купе плацкартного вагона було, крім Арсена, ще три пасажири (Л. Дмитерко).
Словник української мови у 20 томах
пасажир —
А, ч. 1. Незнайомець (частіше — той, що має нез'ясовані претензії до мовця). І що цей пасажир хоче? 2. Неприємна людина. Випровади цього пасажира, будь ласка, бо він лише псує атмосферу.
Словник сучасного українського сленгу
пасажир —
(-а) ч. 1. карт., крим. Жертва злодія, шулера, недосвідчений гравець. БСРЖ, 422; СЖЗ, 78; ЯБМ, 2, 143.
Словник жарґонної лексики української мови
пасажир —
ПАСАЖИ́Р, а, ч. Людина, яка здійснює поїздку поїздом, пароплавом, літаком і т. ін. Ми обідаємо.. усі разом, пасажири і пароходний [пароплавний] персонал (Л. Укр., V, 1956, 413); У відкритому купе плацкартного вагона було, крім Арсена, ще три пасажири (Дмит., Розлука, 1957, 79).
Словник української мови в 11 томах