Орфографічний словник української мови

пахкотіння

пахкоті́ння

іменник середнього роду

розм.

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. пахкотіння — [пахкоут’ін':а] -н':а  Орфоепічний словник української мови
  2. пахкотіння — -я, с., розм. Дія за знач. пахкотіти I.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. пахкотіння — ПАХКОТІ́ННЯ, я, с., розм. Дія за знач. пахкоті́ти¹. Містечко вже засинало, приспане тишею, яку порушувало тільки одноманітне пахкотіння двигуна електростанції (С. Журахович).  Словник української мови у 20 томах
  4. пахкотіння — ПАХКОТІ́ННЯ, я, с., розм. Дія за знач. пахкоті́ти¹. Містечко вже засинало, приспане тишею, яку порушувало тільки одноманітне пахкотіння двигуна електростанції (Жур., Звич. турботи, 1960, 68).  Словник української мови в 11 томах