пахощ —
У, ч. і ж., рідко. Те саме, що пахощі. З ціложиттсвого ждання Ти смерть на кілька літ відтрутив, аби почути пахощ рути і в неї впасти навмання — з усіх розлук — на обакрай Вітчизни — і яви, і мрії. (П-2:19).
Словник поетичної мови Василя Стуса
пахощ —
ПА́ХОЩ див. па́хощі.
Словник української мови у 20 томах
пахощ —
ПА́ХОЩІ мн. (приємний запах), АРОМА́Т, ПО́ВІВ поет., ПА́ХОЩ рідше, ПА́ХІЛЛЯ діал.; ТРУ́НОК (сильний, п'янкий запах). На Ватю ніби звідкілясь пахнуло теплом, ароматом саду, пахощами пишного квітника (І.
Словник синонімів української мови
пахощ —
ПА́ХОЩ див. па́хощі.
Словник української мови в 11 томах