пенат

пена́т

іменник чоловічого роду, істота

бог-покровитель родини у давніх римлян

Значення в інших словниках

1. пенат — ПЕНАТ – ПЕНАТИ Пенат, -а (з малої літери). У міфології Стародавнього Риму – покровитель родини, іноді батьківщини. Пенати, -ів, мн. Рідна домівка: вернутися до своїх пенатів.  Літературне слововживання
2. пенат — ПЕНА́Т див. пена́ти.  Словник української мови у 20 томах
3. пенат — ПЕНА́Т, а, ч. 1. У міфології стародавнього Риму — бог-покровитель родини, іноді батьківщини. Горить І день і ніч перед пенатам Святий огонь (Шевч., II, 1953, 267); [Панса:] Для мене ти не зять, а син єдиний, тобі я передам своїх пенатів, коли умру (Л.  Словник української мови в 11 томах