перебігати —
I переб`ігати-аю, -аєш, док. Вибігати в чому-небудь або як-небудь протягом певного часу; пробігати. II перебіг`ати-аю, -аєш, недок., перебігти, -іжу, -іжиш, док. 1》 неперех. Бігом пересуватися з одного місця на інше, в інше. || перен.
Великий тлумачний словник сучасної мови
перебігати —
ПЕРЕБІ́ГАТИ, аю, аєш, док. Ви́бігати в чому-небудь або як-небудь протягом певного часу; пробігати. Якби тільки вчитель дозволив босоніж заходити до класу... Я й босий зиму перебігаю! (О. Гончар); Всю зиму надворі босоніж перебігали [діти] (М. Стельмах).
Словник української мови у 20 томах
перебігати —
перебіга́ти / перебі́гти очи́ма (по́глядом). Нашвидку перечитувати, проглядати якийсь текст. Михайло шелестів газетними аркушами, перебігав поглядом по заголовках (П. Загребельний); Я хутко перебіг очима усі об’яви й незабаром знайшов .. ту, що була мені потрібна (Олесь Досвітній).
Фразеологічний словник української мови
перебігати —
БІ́ГТИ (про час, події — швидко, непомітно минати), ПРОБІГА́ТИ, ПЕРЕБІГА́ТИ, ЗБІГА́ТИ, ПРОНО́СИТИСЯ, МЧА́ТИ підсил., МЧА́ТИСЯ підсил., ЛЕТІ́ТИ підсил., ПРОЛІТА́ТИ підсил. — Док.
Словник синонімів української мови
перебігати —
ПЕРЕБІ́ГАТИ, аю, аєш, док. Ви́бігати в чому-небудь або як-небудь протягом певного часу; пробігати. Якби тільки вчитель дозволив босоніж заходити до класу… Я й босий зиму перебігаю!...
Словник української мови в 11 томах
перебігати —
Перебіга́ти, -га́ю, -єш сов. в. перебігти, -біжу, -жи́ш, гл. 1) Перебѣгать, перебѣжать. Голодний поле перебіжить, а голий три. Ном. № 648. Дівчата з відрами бігли... перебігаючи Дашковичеві дорогу. Левиц. Пов. 102. Июли це перебіга йому дорогу чорт. Рудч.
Словник української мови Грінченка