Орфографічний словник української мови

перебіжка

перебі́жка

іменник жіночого роду

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. перебіжка — -и, ж. Переміщення, пересування бігом через який-небудь простір на інше, в інше місце, на іншу позицію (звичайно під час воєнних дій, полювання, спортивних вправ і т. ін.). || Відбиток переміщення, пересування кого-, чого-небудь. || у знач. присл.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. перебіжка — ПЕРЕБІ́ЖКА, и, ж. Переміщення, пересування бігом через який-небудь простір на інше, в інше місце, на іншу позицію (звичайно під час воєнних дій, полювання, спортивних вправ і т. ін.).  Словник української мови у 20 томах
  3. перебіжка — ПЕРЕБІ́ЖКА, и, ж. Переміщення, пересування бігом через який-небудь простір на інше, в інше місце, на іншу позицію (звичайно під час воєнних дій, полювання, спортивних вправ і т. ін.).  Словник української мови в 11 томах