Орфографічний словник української мови

перебієць

перебі́єць

іменник чоловічого роду, істота

кулачний боєць

рідко

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. перебієць — -ійця, ч., заст. Кулачний боєць.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. перебієць — ПЕРЕБІ́ЄЦЬ, і́йця, ч., заст. Кулачний боєць. Аж ось прийшов і перебієць, Убраний так, як компанієць, І звався молодець Дарес (І. Котляревський).  Словник української мови у 20 томах
  3. перебієць — Перебі́єць, -бі́йця, -цеві; -бі́йці, -ців  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. перебієць — ПЕРЕБІ́ЄЦЬ, і́йця, ч., заст. Кулачний боєць. Аж ось прийшов і перебієць, Убраний так, як компанієць, І звався молодець Дарес (Котл., І, 1952, 93).  Словник української мови в 11 томах
  5. перебієць — Перебі́єць, -бі́йця м. Боецъ кулачный. І грища здумав завести і п'яний зараз роскричався, щоб перебійців привести. Котл. Ен. II. 14.  Словник української мови Грінченка