перевірити

переві́рити 1

дієслово доконаного виду

з'ясувати

переві́рити 2

дієслово доконаного виду

переконати

рідко

Значення в інших словниках

1. перевірити — I див. перевіряти. II див. перевірювати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
2. перевірити — ПЕРЕВІ́РИТИ¹ див. перевіря́ти. ПЕРЕВІ́РИТИ² див. переві́рювати.  Словник української мови у 20 томах
3. перевірити — перевіря́ти / переві́рити кише́ні кому. Красти щось у кого-небудь. — Пляжним роззявам, мабуть, не раз кишені перевіряв…— І це брехня! — злісно викрикнув хлопець ..— Як не бачили, не кажіть! (О. Гончар).  Фразеологічний словник української мови
4. перевірити — ПЕРЕВІРЯ́ТИ (з'ясовувати правильність, точність, придатність і т. ін. чогось; розпитувати кого-небудь з метою з'ясування певних якостей, знань тощо), ПОВІРЯ́ТИ (ПОВІ́РЮВАТИ) рідше; ВИВІРЯ́ТИ (ретельно з метою встановлення точності, наявності...  Словник синонімів української мови
5. перевірити — Переві́рити, -ві́рю, -ві́риш, -ві́рять; переві́р, -ві́рмо, -ві́рте; переві́ривши  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
6. перевірити — ПЕРЕВІ́РИТИ¹ див. перевіря́ти. ПЕРЕВІ́РИТИ² див. переві́рювати.  Словник української мови в 11 томах
7. перевірити — Перевірити, -ся см. перевірювати, -ся.  Словник української мови Грінченка