перев'язувати —
(ще раз) в'язати; (речі) обв'язувати, б. з. об'язувати; (рану) перевивати, бинтувати; (усіх) зв'язувати; (пораненого) робити перев'язку кому.
Словник синонімів Караванського
перев'язувати —
-ую, -уєш, недок., перев'язати, -яжу, -яжеш, док., перех. 1》 Обгортаючи або обмотуючи що-небудь, стягувати і зав'язувати вузлом мотузку, ремінь і т. ін. || Обвивати що-небудь, зав'язуючи стрічку, шнурок і т. ін. як прикрасу. Перев'язувати старостів етн.
Великий тлумачний словник сучасної мови
перев'язувати —
ПЕРЕВ'Я́ЗУВАТИ, ую, уєш, недок., ПЕРЕВ'ЯЗА́ТИ, яжу́, я́жеш, док., кого, що. 1. Обгортаючи або обмотуючи що-небудь, стягувати і зав'язувати вузлом мотузку, ремінь і т. ін. Перед одною з сільських хат стояв чоловік і перев'язував околоти (Н.
Словник української мови у 20 томах
перев'язувати —
ОБВ'Я́ЗУВАТИ (обмотуючи мотузкою, стрічкою і т. ін. навколо чого-небудь, зав'язувати кінці), ПЕРЕВ'Я́ЗУВАТИ, ОПЕРІ́ЗУВАТИ (ОБПЕРІ́ЗУВАТИ), ПІДПЕРІ́ЗУВАТИ, УВ'ЯЗУВАТИ (ВВ'Я́ЗУВАТИ) (щільно); ПОВ'Я́ЗУВАТИ що, чим (одягаючи хустку, краватку і т. ін.). — Док.
Словник синонімів української мови
перев'язувати —
Перев'язувати, -зую, -єш сов. в. перев'язати, -жу, -жеш, гл. 1) Перевязывать, перевязать. Перев'язала дружка рушником чрез плече. Харьк. 2) Перевязывать, перевязать наново. Твої снопи треба перев'язувати, бо який не візьму, то й розсиплеться. Богод. у.
Словник української мови Грінченка