Орфографічний словник української мови

перекидько

пере́кидько

іменник чоловічого роду, істота

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. перекидько — див. зрадник  Словник синонімів Вусика
  2. перекидько — -а, ч. Те саме, що перекинчик.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. перекидько — ПЕРЕБІ́ЖЧИК (той, хто перейшов на бік ворога), ПЕРЕКИ́НЧИК розм., ПЕРЕКИ́ДЬКО розм., ПЕРЕКИ́НЕЦЬ розм. Перебіжчик дуже зацікавив командира дивізії (С. Голованівський); Від турецьких перекинчиків знали пани, що голодують і турки (З. Тулуб).  Словник синонімів української мови
  4. перекидько — Переки́дько, -ка, -кові; -ки́дьки, -ків  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. перекидько — Переки́дько, -ка м. = перекинчик.  Словник української мови Грінченка