перемелений — Орфографічний словник української мови

перемелений — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до перемолоти. || у знач. прикм. || перемелено, безос. присудк. сл. Великий тлумачний словник сучасної мови
перемелений — ПЕРЕМЕ́ЛЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до перемоло́ти. Перед тим як рушити далі, він збігав за фуфайкою, кинутою під колеса, і, повернувшись, пхнув під сидіння вже не суху одежину, а щось зовсім не схоже на неї – пуд перемеленої колесами багнюки (О. Словник української мови у 20 томах
перемелений — Переме́лений і перемо́лотий Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
перемелений — ПЕРЕМЕ́ЛЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до перемоло́ти; // у знач. прикм. Подумав [Мирон], що не вистачить у нього хліба й до посту. Треба, щоб жінка підмішувала в муку перемелене кукурудзиння (Стельмах, II, 1962, 42); // переме́лено, безос. присудк. сл. Словник української мови в 11 томах